Весільний сценарій

<< Повернутися до весільної сторінки <<

Зміст

01 Зустріч молодих. Благословіння
02
03
04
05 Застілля
06
07
08
09 Танці і забави
10
11
12
13
14
15
16 Розпітання молодої та коровай
17
18
19 Завершення весілля


















01 Благословіння короваєм

Біля входу накривається стіл. За ним стоять батьки. Приїзжають молоді, підходять під марш музик до столу, батьки їх благословляють короваєм у такому порядку: теща, тесть, свекруха, свекор. Дівчата співають обрядові весільні пісні.

<< До Змісту <<

02 Молодий розбиває келих

Коли молодий допиває свій келих, він каже: "Я п'ю, сонце п'є, та ніхто більше не вип'є" і розбиває келих. Молода каже: "Так, як цей келих розбився, так ніхто нас більше не розлучить!"

<< До Змісту <<

03 Посипання

Батьки жменями беруть із таці зерно, цукерки, дрібні монети і посипають ними весільних гостей. Вважається, що той гість, який підніме монетку, буде мати достаток.

<< До Змісту <<

04 Гості проходять до столу під "весільними воротами"

Дружки кожному запрошеному чіпляють букетик; одруженим на праву, неодруженим на ліву сторону. Музики грають марш.

<< До Змісту <<

05 Брат заводить молоду за стіл

Дівчата співають пісню до цього обряду. Брат молодої дає сестрі один кінець хустки - сам бере другий і не поспішаючи веде до місця молодих за столом. Садовить молоду на її місце, сам сідає поряд, на місце молодого. Молода схиляється на хлібину, що стоїть перед нею на столі, а мати накриває її хусткою.

<< До Змісту <<

06 Молодий викупляє місце біля молодої

Молодий із гуртом, дружбами, друзями, гострими на язик підходить з протилежного боку стола, де сидітимуть молоді. Починається торг за місце біля молодої. Сама Молода продовжує сидіти, положивши голову на хлібину і покрита хусткою. Починають торгуватися з дрібних монет, потому йдуть дрібні, крупніші папірці, мішечки із білими та жовтими монетами із промовистими назвами "Срібло" та "Золото" і т.п.(як правило молодий домовляється з братом про суму заздалегідь). Після закінчення торгу, молодий заходить за стіл, тисне брату руку і сідає на своє місце. Дівчата коментують події своїм співом.

<< До Змісту <<

07 Обряд свічки або запалювання родинного вогнища

Староста (розпорядник весілля) розповідає про родинне вогнище. Потім запалює дві маленькі свічечки і дає їх по черзі тещі й свекрусі. Мами говорять до своїх дітей коротке і тепле слово і передають їм свічечки. Весільні гості починають співати: "Гори, гори ясно, щоби не погасло!". Молоді двома свічечками одночасно запалюють одну велику свічку що вже стоїть перед ними, устромлена в коровай.

<< До Змісту <<

08 Гільце

Староста (розпорядник весілля) розповідає про гільце. Старший дружба виносить гільце. Дружка тримає тацю з прикрасами для гільця (різнокольорові стрічки, цукерки та бублики з зав'язками). Дівчата починають співати пісень до гільця. Дружба із гільцем (пишна гілка, застромлена в хлібину) і дружка з прикрасами обходять всіх гостей і пропонують прикрасити гільце аби воно квітло й розвивалось. Прикрашене гільце ставиться на столі перед молодими.

<< До Змісту <<

09 Перший танець молодих

Молоді встають з-за столу, йдуть до місця визначеного для танців й забав і танцюють перший весільний танець.

<< До Змісту <<

10 Танець "Баламут"

<< До Змісту <<

11 Весільна забава "Голубка"

<< До Змісту <<

12 Танець "Картопля"

<< До Змісту <<

13 Танець "Падиспань"

<< До Змісту <<

14 Сестра пришиває молодому квітку

Під час танцю сестра має пришити квітку молодому.

<< До Змісту <<

15 Чоботи

Музиканти грають і співають "Чоботи". По центру зали ставлять стілець, на нього молодий запрошує сісти тещу. Перед нею ставить тазок з водою. Молодий миє ноги тещі свіжою жалкою кропивою, приказуючи: "Кропива гарно відмиває і корисна для здоров'я"; втирає брудною ганчіркою, взуває в чоботи, що "їсти просять" чи в брудні калоші; намагається потанцювати з нею. Танець чомусь не клеїться та зупиняється... "Що це я зробив? Хіба так треба рідну тещу доглядати?" І по тому все починається з початку, але гарно: ноги миє запашним милом, втирає пухнастим рушничком, взуває красиві чоботи або туфлі й танцює з тещею вже як слід. Гості весь час коментують цей процес жартами.

<< До Змісту <<

16 Розплітання, покривання і запинання молодої

По центру зали ставлять стільчик, накритий кожухом чи подушкою, молодий під руку заводить молоду і садовить на стілець, знімає вінок і цілує; обабіч молодої стають теща і свекруха й розплітають косу(и), символ дівочості. Дівчата співають відповідних пісень. Коли коси вже розплетені, свахи беруть по черзі гребінець і розчісують волосся. По тому розтягують над головою велику і красиву хустку, символ молодиці та триці повільно накривають ним молоду та згортають навпіл на трикутник. Свекруха двічі намагається запнути молоду, але вона відхиляє голову, пручається аж на третій раз її вмовляють та запинають. По тому свахи піднімають келихи "Зробили ми діло, аж нам чоло впріло"

<< До Змісту <<

17 Молода перетанцьовує з дівчатами й хлопцями

Музики грають і співають "Горіла сосна палала". Молода чіпляє свій весільний вінок на голову дівчині й танцює з нею. Відтак бере іншу дівчину і т.д., поки не перетанцює з усіма присутніми дівчатами. По тому так само танцює з хлопцями, але вінок хлопцю прикладає до плеча.

<< До Змісту <<

18 Каравай. Дарування

Дружба питає дозволу на розрізання короваю "Цей коровай у піч сховати, чи на люди роздати". Гості мають відповісти : "На люди роздати" Після обряду розрізання та роздавання короваю, що не присутній на відео,весільні гості підходять до молодих і публічно обдаровують їх, говорять слово до молодих, що традиційно закінчується "гірко!" Подарунки можуть бути цінними, а можуть бути і просто жартом для настрою.Як тільки останній гість обдарував молодих, молоді встають і говорять заключне слово до весільних гостей. В ньому вони дякують всім присутнім, що вони відгукнулися на запрошення й відвідали їхнє весілля, подарували чудові подарунки, сказали такі теплі слова і т.д.

<< До Змісту <<

19 Многії літа

Музики починають, а всі весільні гості підспівують "Многії літа" молодим. Це є сигналом до завершення українського весілля.

<< До Змісту <<

© Ольга Кузьманенко 2011