Великий Хутір

Великий Хутір

пісні від Михайла Коваля, відомого бандуриста, фольклориста й знавця пісень зі свого рідного села Великий Хутір Драбівського р-ну Черкаської області

Понад річкою «зеленіють широкії села, а в тих селах у веселих і люде веселі». Над Великим Хутором, що на , Драбівщині, за 60 км .від Черкас лунає вдалечині пісня, зливається з щебетанням птахів, гавканням собак та своєрідною місцевою говіркою його мешканців. 1997 року, у фольклорній експедиції було записано неперевершений спів самобутніх пісень, представлених на цьому диску. У спільному проекті київського гурту «Буття» та Михайла Коваля ці перлини народної творчості зможуть почути шанувальники багатоголосого автентичного співу a cappella. У оформленні використані фото народних картинок - «Ой гиля, гиля, гусоньки» невідомого автора з Полтавщини, сер. XX ст. і «Три вітряки» художника Андрія Бородая, з м.Дніпропетровська, 1983 р. з фондової збірки Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара». За допомогу і підтримку висловлюємо подяку Петру Івановичу Гончару та Катерині Міщенко.

Зацькована російськими можновладцями назва «хутір» як мале однодвірне поселення поза селом та трактування «хуторянства» як нікчемності та затурканості - несправедливо викривлена. Маємо історичні довідки, що хутори-зимівники поставали на запорізьких землях ще з 16 століття. У 19 столітті у містечку Великий Хутір Золотоноського повіту Полтавської губернії проживало більше 3000 осіб, вирували ярмарки та світське життя. Та й зараз у школі навчається 200 учнів, є клуб, 2 бібліотеки, з 1987 року відкрито краєзнавчий музей. Мислитель і етнограф Пантелеймон Куліш у «Листах з хутора» протиставляє цей своєрідний заповідник для збереження етносу, хутірське національне середовище русифікованій урбанізації, і вимірює простір внутрішнього духовного розвитку людини її природністю. Тож, наш Великий Хутір є не лише актуальним закликом згадати велич нашої минувшини, а й зазирнути вглиб себе.

Живе в цьому селі та його турботами Михайло Дмитрович Коваль, «божа людина з Великого Хутора», бандурист, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України завдяки майстерності у виготовленні солом'яних брилів, крайок, гобеленів. Грає на старосвітській бандурі майстра В.К. Нагнибіди на відомих фестивалях України та Європи, Росії та Канади.

З 2005 року в «Бутті» склалося жіноче співоче тріо як основа колядницької ватаги, а згодом і обрядового співу на ' весіллі та ліричних пісень для душі. Ярослава Чистякова та Євгенія Шевченко разом здобували освіту фольклориста в університеті ім.Т.Г.Шевченка. У музичному альбомі «Коло Буття» (2007), що представляє традицію українського співу різних жанрів, серед іншого було записано колядку «Темної ночі» та веснянку «Ой посію рожу» - обидві пісні з Великого Хутора.

Для сільських співачок завжди головним був текст, історія, життєва ситуація, змальована в пісні. А мелодія - інтонація, продиктована цим текстом. Відповідно до драматургії тексту, зафіксована в пісні емоція та переданий емоційний стан має певний розвиток. Зумовлена необхідність імпровізації під час виконання народної пісні є потужним засобом виразності та інструментом для творення образу. Звучання пісні, основою якої є імпровізація, залежить від кількості виконавців. У хоровому співі має відбуватись типізація та спрощення. Чим менше виконавців - тим більші можливості варіантності основної мелодії. Камерність виконання (дует, тріо і квартет), де кожен з виконавців «веде» свою партію дозволила зберегти драматизм і задушевність пісень.

Репертуар села «Великий хутір» є різноманітним та унікальним. Такі відомі українські пісні, як лірична «Ой з-за гори да вітер подіває» (про сіре утя). козацька «Да забіліли сніжки», чумацька «Да їхав чумак із Криму додому», псальма «По горам, горам сам Господь ходив» мають розвинене багатоголосся з варіативним заспівом, переплетенням мелодичних ходів середнього та басового голосів, яскравими «затриманнями» у верхньому голосі (виводі) та сходженням до унісону або октави в кадансах-закінченнях з характерним емоційним «йодлем» на «гой». Звичайно, також звучать і менш відомі пісні: жартівливі «Ой орав же мій миленький», «Купив дід собі козу» (побудованої як широковідома «Як служив же я у пана»), «Ой не ходи, та розкудрявчик», балади «Як поїхав наш Ванюша», «Сама шила, сама пряла», ліричні «Ой гиля, гиля, сірі гуси од води», «Не куй же зозуленько», народні романси «На небі місяць» та «Птичка невеличка по полю літає». У Великому хуторі співають і особливі пісні на свята, як веснянки:«Гиля, гиля, сірі гуси на Дунай», «Ой, стелиться-в'ється зеленая та буркутина», «Ой летіли гуси да садом рядом». За звучанням та текстом вони більш подібні до побутових ліричних пісень. Характерним для них є спів високим голосом - «тончиком». Весільний цикл пісень, що теж побутував у селі, на цьому диску не представлений, бо потребує окремої уваги.

Простота і духовність співу, невимушеність виконання — складові доступності пісні для слухача. Одноголосий; заспів - для розбірливості тексту, триголоса музична тканина - бесіда між поважним басом, вигадливим середнім та експресивним верхнім голосом. А невимушеність виконання - справжнє наше захоплення процесом творення співу - серцем почує кожен. Наша любов і безмежна вдячність - Ковалю Михайлу Дмитровичу за спів з нами, а також непересічним виконавицям, що пронесли через своє життя та душу ці духовні скарби та передали нам - Коваль Марії, Іванівні, Нижник Вірі Федотівні, Криворот Оксані Федорівні, Шинкаренко Надії Григорівні, Жук Христиніі Омелянівні. Повторити Ваш спів неможливо, але ми по-своєму прожили кожну історію та мелодію, беручи наснагу з записів, невичерпної «криниці для спраглих». А якщо є джерело, то до нього неодмінно прийде напитися втомлений мандрівник. Запропонувати келих холодної джерельної води подорожньому, напоїти коня мужньому воїнові - одна з давніх українських традицій. Маємо надію, що і для слухача ці пісні будуть джерелом життєвої сили, мудрості, розради та гарного настрою, медитації та пошуку себе, насолоди від співу, а може й гуртового підспівування разом з нами!


Назва Жанр Час
1 На небі місяць романс 3:18
2 Ой, гиля сірі гуси од води жартівлива 3:09
3 Птичка невеличка романс 3:46
4 Ой, не ходи розкудрявчик жартівлива 3:02
5 Ой, з-за гори вітер повіває лірична 4:47
6 Да їхав чумак чумацька 6:56
7 Да забіліли сніжки козацька 6:56
8 Купив дід собі козу жартівлива 8:09
9 Гиля, гиля сірі гуси веснянка 2:52
10 Ой летіли гуси веснянка 3:04
11 Ой, стелеться-в'ється зеленая буркутина веснянка 3:48
12 Не куй же зозуленько строкова 3:37
13 Ой, орав же мій миленький лірична 2:27
14 Сама шила, сама пряла балада 4:47
15 Ой, прощай город лірична 6:06
16 Як поїхав мій Ванюша балада 4:40
17 По горам, горам псальма 5:53
18 Многії літа многоліття 1:06

На початок
На вулиці скрипка грає

На вулиці скрипка грає

найкраще, що ми виконуємо як вуличні музики

Буття і Вулиця нероздільні. Гурт від народження займається просвітництвом серед сучасних міщан, що майже не знайомі із автентичною музикою селян. Диск укладено за формулою 1+1+1 – інструментальне награвання (польки №1, 7, 13; гуцульські Голубка №4 й Гуцулка №10; танець Крутак №16 з Волині) + пісня з інструментальним супроводом (Закарпатські й Бойківські коломийки №2, 8, 14; жартівливі №5, 11, 17; співаний танець Кадриль №19) + пісня без інструментального супроводу (ліричні №3, 6, 12, 18; жартівливі №9, 15).

Вулиця (ще її називали “музики”) – давній народний звичай сільської молоді збиратися надворі для розваг весняною та літньою порою, від Великодня до Семена. Співали пісень, оповідали анекдоти, танцювали, водили хороводи, розповідали казки, повідомляли новини й події, грали у різноманітні ігри: Просо, Подоляночку, Зайчика, Чехарду, Тісної баби тощо. В неділю та свята на Вулицю приходили троїсті музики – скрипка, бубон та цимбали, а ще раніше дудка (сопілка), цимбали та бандура. У деяких місцевостях дуда (волинка).

У всьому світі поважають вуличних музикантів і піклуються про них. Зокрема, у Львові в центрі міста щорічно, починаючи з 2009 року проводиться фестиваль вуличних музик. В Мексиці в день св. Сесілії відзначають свято Маріачи – це скрипки і хоровий спів, зв’язка, що почала існувати мало не раніше, ніж сама Мексика. Литва регулярно проводить фестивалі вуличних музикантів у понад тридцяти містах. Виступають всі в перемішку – і зірки, і аматори. У Москві в підземках проводиться фестиваль вуличного музикування – виступають вуличні таланти зі всього світу. У Сіетлі вуличним артистам, художникам і музикантам міські власті платять за те, що вони приваблюють жителів в зони відпочинку і знижують вірогідність правопорушень. У турецькому місті Арсузе мерія оголосила на всю країну конкурс вуличних музикантів – піклуються про туристів-пляжників, щоб їхні вуха не дратувала музика низької якості.

Пісні, награвання й танці, що у давнину виконувалися селянами, завдяки гурту Буття поширюються на міських вулицях. Отже, приємного прослуховування, і до наступного побачення на танцях, концертах, вечірках, або й просто на вулиці!


Назва Час Місце побутування
1 Стародавня полька 2:18 Волинь-Ратне-Велимче
2 Дибивлянська коломийка 3:23 Закарпаття-Тячів-Нересниця
3 Ой там на горі 5:12 Полтава-Гадяч-Плешивець
4 Голубка 5:22 Івано-Франківськ-Косів-Космач
5 Ой що ж то за шум 3:03 Черкаси-Тальне-Зеленьків
6 А колись були 5:39 Чернігів-Короп-Пекарів
7 Полька на три скрипки 2:26 Рівне-Рокитне
8 Швидка коломийка 8:08 Закарпаття-Тячів-Нересниця
9 Дід бабі каже каже 2:10 Херсон-Цюрюпинськ-Кардашинка
10 Гуцулка до танцю 4:23 Івано-Франківськ-Косів-Космач
11 Катерина 7:21 Тернопіль-Підволочиськ-Жеребки
12 Ой співса козак співса 2:41 Житомир-Овруч-Можари
13 Андрійчукова полька 2:00 Волинь-Рокитне-Велемче
14 Коломийка до початку весілля 6:54 Львів-Турка-Либохора
15 І кості болять 1:37 Херсон-Цюрюпинськ-Кардашинка
16 Крутак 1:41 Волинь-Рокитне-Велемче
17 Народне фокстро Канада 3:30 Херсон-Берислав-Зміївка
18 Вітер з поля 6:31 Чернігів-Короп-Пекарів
19 Кадриль 2:35 Житомир-Овруч-Можари

На початок

Українське весілля

Українське весілля

український весільний обряд

Біля входу накривається стіл, за ним стоять теща, тесть, свекруха і свекор. Приїзжають молоді, підходять, батьки їх благословляють. Кажуть побажання, беруть у жмені цукерок, зерна, грошей і посипають. Бояри тримають над головами рушник. Це символізує весільні ворота, всі гості проходять через них. Брат молодої веде сестру за весільний стіл. Молода схиляється, теща накриває її голову хусткою. Старший боярин починає торг з братом молодої. Як тільки акт купівлі-продажу здійснено, брат знімає з молодої хустку, а молодий сідає поряд. Тітка говорить слово про родинний вогонь, дає тещі й свекрусі свічечки, вони передають їх своїм дітям. Молоді запалюють велику свічу. Починається перепивання. Старший боярин вносить гільце. Гості прикрашають його бубликами й цукерками на ниточках, калиною, горобиною, стрічечками. Оголошується перший танець молодих. Починається забава. Сестра підходить до молодого і пританцьовуючи пришиває квітку. Свати, батьки, старости запрошують до столу. Всі їдять п'ють, спілкуються. Співають «Гіркая вода... » для бояр, дружок, сватів, старостів, інших родичів. Музики грають чоботи. Теща сідає на стілець. Зятьмиє тещі ноги кропивою, витирає ганчіркою, взуває у порвані галоші й веде у танець. Трохи згодом виправляється: миє милом і мочалкою, витирає рушником, взуває гарні чоботи. Відтак з нею танцює. Старший боярин бере коровай обома руками, тримає над головою і тричі запитує: «Пане старосто, чи мені цей коровай у печі сховати, чи на люди роздати?» Староста тричі відповідає: «На люди роздати!» Після того як всіх почастували короваєм, молоді виходять з-за столу і говорять своє слово. Свекруха починає розплітати молоду, розчісує, передає гребінець тещі. Свахи беруть хустку за кінці, держать її над головою, тричі нею помахують. Свекруха хоче запнути. Молода двічі відхиляється, а на третій раз свекруха її таки запинає. Молода гукає: «Дівчата, збирайтеся і ловіть букет! Яка зловить, та перша заміж вийде». Потім перетанцьовує з хлопцями і дівчатами під мелодію пісні «Горіла сосна, палала». Всі співають «Многая літа», що є сигналом до закінчення весілля.


НазваЧас
1 Титри 0:33
2 Батьки благословляють молодих 1:32
3 Батьки перепивають з молодими 1:04
4 Молодий розбиває келих 0:22
5 Посипання зерном, грошима, цукерками 0:22
6 Гості проходять до столу 0:29
7 Брат заводить молоду за стіл 0:53
8 Брат продає місце біля молодої 1:45
9 Запалювання родинного вогнища 2:22
10 Спів за столом 1:22
11 Перепивання 3:55
12 Гільце 1:35
13 Перший танець молодих 0:37
14 Трембітний сигнал: до забави 0:31
15 танець "Баламут" 1:11
16 танець "Голубка" 5:12
17 танець "Картопля" 2:13
18 танець "Падеспань" 0:58
19 Трембітний сигнал: до столу 0:18
20 Сестра пришиває молодому квітку 0:43
21 Перепивання 1:43
22 Викрадання молодої 1:15
23 Чоботи 3:26
24 Дружко коровай крає 4:55
25 Дарування 1:33
26 Подарунок музик 1:30
27 Заключне слово молодих 0:37
28 Розплітання, покривання і запинання 2:37
29 Гадання з букетом 0:21
30 Молода перетанцьовує 7:27
31 Многії літа 1:15
32 Титри 0:43

На початок


Визвольні пісні

Визвольні пісні

повстанські, стрілецькі та жовнірські пісні

Провідна тема диску – пісні, що їх було створено під час визвольних змагань 1913-54 рр. Пісні виконано чоловічим складом гурту Буття переважно без інструментального супроводу – так як це було у вояцькому побуті. За основу цього альбому взята збірка пісень у записах Михайла Іванюка, яку нам люб'язно надала відома гуцульська журналістка Антоніна Спільна з Кутів. Пан Михайло – фольклорист, етнограф, краєзнавець. Він, очевидець повстанського руху, тримав у пам'яті ці чудові твори більше півстоліття.

Українське лицарство має славну історію, це виразно чуємо у козацьких піснях переспіваних січовими стрільцями, наприклад, «Повіяв вітер степовий» №19, «Розпрощався стрілець» №13. Остання пісня має таку сильну енергетику, що її співала навіть комуністична молодь на слова «Там вдали, у реки засверкали огни...» Незламний дух українського воїнства виразно чуємо і в піснях наступного історичного періоду (XVIIІ-ХІХ ст.) «Шабелина» №8, «При каноні стояв» №14.

5 травня 1900 р. Кирилом Трильовським засновано на Покутті першу Січ. Ця назва споріднює це товариство із козацькими Січами ХУІ-Х\/ІІІ ст. З цього часу почався масовий народний рух і в 1913 р. було утворено новітнє військо Українських Січових Стрільців. У піснях того періоду «В горах грім гуде» №12, «Світить місяць над зорями» №16, «Ой на горі, на Маківці» №18, «Чи то буря чи грім» №20 кристалізується ідея національного визволення та розбудови України як держави. Протягом всього XX ст.. вони піднімали українців на тяжку боротьбу за свої національні інтереси, виховували стійкість, мужність, відданість справі.

Спадкоємність стрілецьких і повстанських пісень бачимо на прикладі "Йдуть повстанці попід гаєм" №4. Бойовий дух, мужність, відданість справі національного визволення, відвага, непокора – всі ці якості були органічною складовою багатьох повстанських пісень маршевого характеру "Ми українські партизани" №7, "Лента за лентою" №10. Повстанцям довелося воювати за Україну на два фронти: проти німецьких фашистів та їхніх союзників, про що йдеться у піснях "Над'їхало авто" №5, "В Закарпатті радість стала" №6 і проти сталінської Москви – "Ми ідем за Україну" №1, "Ой там у лісі в темнім бору" №22.

Втім, ліричні почуття теж є органічною складовою повстанської пісенної творчості, зокрема у цих творах розповідається про розлуку повстанця з коханою дівчиною та рідними: "Подай, дівчино, руку на прощання" №2, "Як з Бережан до Кадри" №3; про тугу за вбитими вояками: "Ой у лісі на полянці" №15, "Там під львівським замком" №17.

Нині визвольні пісні продовжують жити у побуті пластунів, рідновірів, сучасних козаків і національно свідомих українців. Потреба їх співати буде до того самого часу, поки актуальні слова: "Ой натерпівся я за Україну, а України ще нема." ("Над'їхало авто" №5) Співаймо разом ці пісні, і тим самим наближаймо той час, коли можна буде з повним правом сказати: "Україна є!"

Слава Україні! Героям слава!


Назва Час
1 Ми ідем за Україну 2:27
2 Подай, дівчино, руку на прощання 3:35
3 Як з Бережан до Кадри 3:20
4 Йдуть повстанці попід гаєм 3:20
5 Над'їхало авто 2:58
6 В Закарпатті радість стала 2:24
7 Ми українські партизани 2:46
8 Шабелина 2:37
9 Я сьогодні від вас від'їзджаю 2:54
10 Лєнта за лєнтою 3:10
11 Ішли ми з друзями 4:22
12 В горах грім гуде 1:55
13 Розпрощався стрілець 4:05
14 При каноні стояв 3:12
15 Ой у лісі на полянці 2:47
16 Світить місяць над зорями 1:59
17 Там під львівським замком 4:50
18 Ой на горі, на Маківці 2:50
19 Повіяв вітер степовий 3:14
20 Чи то буря чи грім 2:24
21 В карпатах сум і жаль настав 2:29
22 Ой там у лісі, в темнім бору 3:05
23 Ще не вмерла України ні слава, ні воля 4:11

На початок


Українські побутові танці

Українські побутові танці

відео-уроки з українських побутових танців

Це один з перших відео-посібників з українських побутових танців. Рухи танців показують учасники гурту Буття, а музику до цих танців Ви знайдете на диску “Танці Буття” (2006). Диск “Українські побутові танці” призначено для людей, які хочуть самостійно навчитися танцювати у зручний для себе час і в зручному для себе місці. Сучасний формат вигідно відрізняє його від виконання на відеокасеті, оскільки танці подані як ролики, які можна переглядати у довільному порядку.

Раніше діти вчилися танцювати від старших людей. Так склалося, що нині цей звичай втрачено. Отже, тепер ми не знаємо, як називався той чи інший крок, у який спосіб краще вчити танцювати, а танець як такий переважно зник із побуту. Все, що ми маємо зараз, це нечисленні відео-записи, які ще вдалося здійснити по селах від старих людей. Згідно цих документальних свідченнь ми вивчаємо фігури побутових танців, стиль їхнього виконання, спосіб їх комбінування в різних танцях тощо. Доводиться знову давати назви крокам, наприклад, "основний крок на раз-два-три", відпрацьовувати методи вивчення побутових танців, – як то кажуть, "з нуля" здобувати навчальний досвід.

Мабуть, прочитавши назву "українські танці", ви одразу уявили собі велику сцену, на ній рівненький рядочок дівчаток у червоних спідницях і хлопців у червоних шароварах, що злагоджено і по-балетному "тянуть ніжки", час від часу виконуючи акробатичні трюки. І все це під фонограму у виконанні оркестру народних інструментів. Що ж відрізняє постановочні танці від побутових?

Мета сценічних танців в тому, щоб принести задоволення глядачеві. Головна ідея полягає в існуванні сцени як бар'єру, що відокремлює артиста й глядача. Танцюристи ставляться до виступу як до роботи, в яку вони вкладають зусилля, репетиційний час, енергію і т.д. Обов'язковою передумовою сценічного дійства є фахова підготовка артистів. Сценічні танцюристи постійно вдосконалюють свою майстерність, щось вигадують, аби чимось здивувати пересиченого всілякими враженнями сучасного глядача. В результаті, артисти великою мірою ставляться до танців як до ремесла – професії. А глядач при цьому пасивний та приходить "на готове" й повністю покладається на уміння й талант артиста та хореографа-постановника.

Ціль побутових танців – принести задоволення саме тим, хто їх танцює. Танцювальні фігури є простими й наперед визначеними, що робить такі танці загальнодоступними, оскільки основу народного танцю може засвоїти будь-хто. Завдяки цьому можна віддати всю увагу спілкуванню та, врешті, просто власному задоволенню. Тіло сучасної людини мало рухається, що призводить до розвитку різноманітних хвороб. Все більше людей усвідомлюють, що фізична активність просто необхідна для здоров'я людини. Танець як серія вправ на витривалість, гнучкість, пластичність рухів – чудова можливість завжди тримати себе у відмінній фізичній формі. Де ж використовуються нині побутові танці?

Передусім згадаємо українське весілля, у якому обов'язково присутня так звана "забава" – ігри й танці. Без танців не обходиться жодна вечірка, вечорниця, родинне чи громадське свято. Було би непогано, аби побутові танці стали невід'ємною частиною молодіжної субкультури, витіснивши із відповідної культурної ніші нині присутні там дискотеки.

Ідея кола, що спостерігаємо її у більшості українських побутових танців, їх об'єднує і надає їм завершеності. Чи це коло з окремих танцюристів – "Гопак" (№1), чи коло з пар – "Козачок" (№3), "Краков'як" (№6), "Падеспань" (№14) та ін., чи з трійок – "Київські гречаники" (№5), чи з четвірок – "Млин" (№12), — це завжди рух по колу. У деяких парних танцях, наприклад, у "Картоплі" (№2), "Ойрі" (№4, 7), музики раз по разу викрикують “а-вен-це”, за цією командою всі дівчата переходять до наступного хлопця по колу. Виокремимо “Голубку” (№23), танець із ведучою парою, який згодом стає коловим. Ну й власне колові танці “Зайчик” (№21) і “Коломийка” (№22).

Жодна забава не обходиться без ігор. Діти надзвичайно люблять гратися, оскільки для них танці поки що заскладні. Раніше ігри мали обрядове значення. На диску представлені дві весняні ігри (проводилися на Великдень, як трава зійде) – "Плетіночка" (№17) і "Дрибушки" (№24). Зазвичай граються співаючи або декламуючи, хоча існують ігри й під музику.

Пропонуємо всім танцювати і гратися, адже це надзвичайно просто! Сподіваємося, що відеоуроки Вам сподобаються.


НазваЧас
1 Гопак 14:57
2 Картопля 2:58
3 Козачок 1:23
4 Литовська ойра 1:51
5 Гречаники 3:48
6 Краков'як 1:48
7 Київська ойра 4:21
8 Карелофінка 2:19
9 Молодичка 1:02
10 Страданія 1:59
11 Парний крок "раз-два-три" 3:31
12 Млин 3:09
13 Баламут 2:16
14 Падеспань 1:28
15 Коробочка 2:57
16 Ой не світи, місяцю 1:45
17 Плетіночка 1:24
18 Страданія на чотирьох 1:47
19 Карапет 2:38
20 Во саду лі в огороді 1:33
21 Зайчик 2:00
22 Коломийка 6:45
23 Голубка 4:50
24 Дрибушки 1:15

На початок


Коло Буття (2007)

"Коло Буття" (2007)

Церковні коляди, щедрівки, ліричні, весільні, колискові та веснянки Центральної та Східної України

Буття визначає свідомість , а коло – діяння. "Коло Буття" – це представлення вокальної (акапельної) традиції українців обрядового та побутового вжитку гуртом традиційної музики Буття.

Спів колядок – пісень ко ладу здавна заворожував українців простим, зрозумілим словом, зворушливою наспівною або ритмічно-пульсуючою життєрадісною мелодією в магічному колі нескінченно повторюваних побажань: "Радуйся, земле, син Божий народився", або "Щедрий вечір, добрий вечір добрим людям на весь вечір". І сятий той вечір, і добрий, і щедрий. А як його провели – щоб і весь рік таким був. І не самі з собою, а з дружинонькою, маленькими діточками, з усім родом, Господом Богом, а нас, колядників, на той рік чекали. Серед темної ночі звіздар світить – то колядники від хати до хати її тепло і світло носять од віку до віку, від Калити до Водохрещ.

Так вже сталося, що на більшості місцевостей центральної та південної України з усього календарно-обрядового циклу свят найкраще збереглися лише зимові розваги: колядки, щедрівки, меланкування і засівання. На диску представлено досить рідкісну триголосну веснянку з Полтавщини, характерну особливим високим підголоском – "тончиком", а також весільну пісню, що співалася в момент приїзду молодого за молодою до шлюбу. Повсякчас землі Київщини, Чернігівщини, Полтавщини славилися розлогим багатоголосним співом простих (побутових) пісень. При роботі, під час випасання худоби, за столом, а то і просто ввечері на лаві під хатою збиралися подруги, сусіди, куми і родичі провідати або на гостину. Спів не лише об'єднував і зливав докупи їх серця, а й розраджував від втоми та буденності розчарувань у особистому та суспільному житті, повертав до глибинної і найціннішої сутності людини – душі.

У фольклорних експедиціях, що нам довелося побувати з метою запису пісень і обрядів, вражала чеснота цих людей поважного віку, що зазнали за життя великиз злетів і падінь, щастя і нескінченного болю втрати близьких людей, а інколи навіть залишившись доживати свій вік насамоті – не скорилися, не стали відлюдькуватими і заздрісними, підступними чи злодійкуватими, хижими або байдужими до навколишнього. Насамперед, мабуть тому, що окрім виснажливої сільської роботи в їх побуті панував спів як засіб спілкування, підтримки, а також – задоволення від краси й мистецтва. Ці чисті, чесні обличчя дуже надихали нас у намаганнях відродити традицію співу, колядування, щедрування, меланкування та засівання у місті Києві. Ця клопітка робота тривала більше двох років і об'єднала довкола себе багато друзів, а також поріднила серця у родинне коло.

Запрошуємо приєднатися до кола шанувальників Буття не лише як музичної формації, а й динамічного стилю життя: на власному прикладі впроваджувати і повсякчас відтворювати танець і музикування, обряди й спів!


НазваЖанрЧасМісце побутування
1 Темної ночі колядка 2:16 Черкаси-Драбів-Великий Хутір
2 Три славнії царі колядка 2:39 Полтава-Гадяч-Плешивець
3 Що в бору, в бору колядка 2:03 Полтава-Гадяч-Плешивець
4 Пане господарю, що на твойму дворі колядка 4:49 Полтава-Диканька-Великі Будища
5 Пане господарю, уставай з постелі колядка 5:35 Житомир-Овруч-Можари
6 В пана Василя хороша жона колядка 2:10 Чернігів-Козелець-Берлози
7 Бігла дєвочка рано по воду колядка 1:02 Київ-Бровари-Літки
8 Як задумали, та й загадали колядка 3:58 Суми-Лебедин-Московський Бобрик
9 Ой у садочку, у частоколі колядка 3:05 Гомель-Петриковичі-Глушковичі
10 Ой ходили та блудили да коляднички колядка 2:00 Житомир-Коростень-Ставки
11 Дівка Женєчка, чом не йдеш гулять колядка 2:15 Суми-Лебедин-Московський Бобрик
12 Поклонімося цьому сударю многії літа 2:37 Суми-Охтирка-Пилівка
13 А чи вдома, вдома пан хазяїн щедрівка 1:51 Харків-Валки-Шарівка
14 Ой у полі виросла береза щедрівка 2:57 Вінниця-Бершадь-Велика Киріївка
15 Що в пана Петра та й син Василько щедрівка 2:50 Харків-Лозова-Чернеччина
16 Дівка Настуся по горі ходила щедрівка 2:08 Чернігів-Короп-Червоне
17 Ой за гаєм гаєм щедрівка 2:19 Чернігів-Короп-Червоне
18 У цім двірку як у вінку щедрівка 2:31 Полтава-Диканька-Великі Будища
19 Ой учора ізвечора меланка 3:08 Полтава-Хорол-Федорівка
20 Сію сію посіваю засівання 0:53 Чернігів-Короп-Червоне
21 Ой посію рожу веснянка 1:58 Черкаси-Драбів-Великий Хутір
22 Посіяли жито лірична 4:43 Чернігів-Короп-Шебалинів
23 А баю баю бай колискова 3:05 Краснодар-Лабин-Калажинська
24 Летів летів сокілонько весільна 3:01 Суми-Лебедин-Московський Бобрик
25 Ой ну люлі люлі колискова 3:05 Краснодар-Гарячий Ключ-Імеретинська
26 Вилітала галка лірична 4:45 Чернігів-Короп-Шебалинів

На початок


Танці Буття (2006)

"Танці Буття" (2006)

cупровід до танців з Волині, Вінничини та Центральної України

Зимою 2005 року ансамбль „Буття” виступив як один зі співорганізаторів „Школи традиційного танцю”, яка живе й квітне в приміщенні музею Івана Гончара. Альбом „Танці Буття” є підсумком тої унікальної музичної атмосфери, що її створюють музики ансамблю граючи на танцях.

Протягом багатьох століть танець був розвагою та бойовим мистецтвом, своєрідним романтичним етикетом, що знайомив і зближував хлопця й дівчину... Ми впевнені, що всі наші слухачі, незалежно від віку запаляться вогненними настроями Гопака, Орлиці, Козачка та Молодички, просякнуться шляхетністю Баламута, Ойри та Падеспаня, проймуться ліричним настроєм Коробочки й Циганочки. Легкі, ритмічні композиції створюють незабутній колорит українського села.

Пісня, інструментальна музика, танець, обряд майже завжди сплітаються в традиційній культурі у нероздільну цілісність. Відчуття єдності між музиками й танцюючими парами, відсутність межі, яка зазвичай роз’єднує виконавця та слухачів, створює надзвичайну атмосферу, в якій немає місця повсякденним формам та формулам. Невимушена імпровізація утворює яскравий вир жестів та ритмів, що надихають всіх, хто залучився до життєдайної енергії українських танців. Їхні хореографічні особливості незмінно поєднуються природною пластикою та економністю рухів: учасники, рухаючись колом, прагнуть наблизитися до символу сонця, яке повсякчас дарує життя і радість. Простота рухів підкреслює відкритість українського танцю для кожного охочого, отож запрошуємо до гурту всіх!

Танці Східної, Центральної України, Поділля та Волині, які представлені на альбомі, вражають розмаїттям танцювальних фігур та форм. Серед парних танців – швидкі дводольні: Полька на два і на три боки, Кокєтка, Орлиця, Козачок; дводольні в помірному темпі: Ойра, Ой не світи місяцю, Коробочка, Картопля, Во саду лі в огороді, Карапет, Краков’як; із активним використанням фігури «розкручування»: Страданія, На річеньку, Молодичка; тридольні: Баламут, Падеспань, Оберек. Деякі танці складніші, на Гречаники хлопець запрошує двох дівчат, а «крила» Млина утворюєть руки чотирьох танцюючих. Одиночні танці: Гопак, Циганочка виконуються по колу, де кожен виявляє свою індивідуальність, фізичну силу і привабливість. Танцювати можна граючись, скажімо, за правилами Полювання: «дерева», взявшись за руки, піднімаючи і опускаючи їх як «гілки», оберігають Здобич від Мисливця, що знаходиться за колом. Мисливець за сигналом музик вирушає до «лісу» на полювання.

Сільські капели зазвичай називають „троїстими”, адже в них ви можете помітити три основні музичні партії: веселу мелодію першої скрипки, виразний гармонічний малюнок другої скрипки, яскравий і неповторний музичний ритм скрипки-втори, бубна і басолі.


Назва Час
1 Полька-надобридень 2:45
2 Київська ойра 1:52
3 Полька – легкий танець 3:17
4 Млин 2:51
5 Баламут 4:01
6 Картопля 1:35
7 Кокетка 2:13
8 Карапет 4:17
9 На річеньку 3:26
10 Оберек 2:37
11 Краков'як 3:31
12 Во саду лі в огороді 2:22
13 Коробочка 2:59
14 Страданія 2:31
15 Падиспань 4:49
16 Козачок 2:36
17 Ой не світи, місяцю 2:52
18 Полювання 2:00
19 Циганочка 3:33
20 Литовська ойра 2:08
21 Молодичка 4:07
22 Полька моторна 2:59
23 Орлиця 2:51
24 Гречаники 2:27
25 Гопак 2:44

На початок


Життя Буття (2005)

"Життя Буття" (2005)

інструментальна музика та спів з різних регіонів України, весільні награвання, строкові, ліричні та жартівливі пісні, щедрівки

Аудіоальбом містить сільську музику з усіх куточків України. Кожна із представлених місцевостей мала особливий інструментальний склад. Наприклад, на Полтавщині побутував ансамбль із двох скрипок, баса та бубна. Друга скрипка і бас грали так звану "повторку", тобто ритмічно-мелодичний супровід. На Тернопільщині зафіксовано склад із двох скрипок, цимбал і великого барабану з тарілкою. Обидві скрипки виконували мелодію: одна вище, друга нижче, а цимбали разом із барабаном утворювали ритмічний акомпанемент. До 1939 року на гуцульське весілля запрошували скрипаля і цимбаліста. Згодом до них приєднались фрілкар (виконавець на фрілці – безсвистковій сопілці) та бубніст. Скрипка, фрілка і цимбали виконували мелодію, що заповнювала весь звуковий простір.

Під улюблені танці "Орлиця" і "Гречаники", стародавні "Бурим" і "Згур", гуцулку, коломийку, вальси ноги самі йдуть у танок... Запальна чоловіча гра-танок "Каперуш",що виконувалась на весіллі, демонструвала дівчатам і жінкам спражніх чоловіків.

Музичний матеріал аудіоальбому записано учасниками "Буття" в численних фольклорних експедиціях. Інструментальні награвання Полтавщини відновлено з гри всіх ансамблевих партій Петром Яковичем Плескачем. "Буковинська" коломийка записана на Херсонщині від бойківських переселенців."Буття" намагається відтворити традиційне звучання безмежної краси Нашої музики для належної оцінки слухачами.

Спів – культове явище безписемної культури українців. На жаль, до наших часів дішла лише невелика частина цього скарбу збережена у пам'яті народних співаків. За їх свідченнями раніше – "до війни", "за їх молодості" співали майже всі жителі сіл. Чернігівська та полтавська земля славляться своїми ліричними піснями. В альбомі зібрані рідкісні рекрутські пісні. Поряд із жартівливими піснями співіснують обрядові весільні награвання та найкращі побажання здоров'я і щастя в новому році – щедрівки.


НазваЖанрЧасМісце побутування
1 Бурим танець 1:08 Полтава-Диканька-Веселівка
2 Фенешенебельний вальс танець 3:49 Тернопіль-Заліщики-Новосілки
3 Ардіалинка танець 3:23 Закарпаття-Тячів-Нересниця
4 Да врем'я молодцу жениться весільна 2:53 Полтава-Котельва-Глинське
5 Каперуш танок-гра 3:13 Тернопіль-Заліщики-Новосілки
6 Ой сядай-сядай весільна 2:33 Тернопіль-Заліщики-Новосілки
7 Полька-горка танець 1:01 Полтава-Заворскло
8 Посіяла огірочки жартівлива 2:49 Чернігів-Короп-Червоне
9 Буковинська коломийка танець 3:15 Херсон-Цюрюпинськ-Чорнобаївка
10 Ой чия то крайня хата лірична 2:42 Закарпаття-В.Березне-Ворочово
11 Орлиця танець 2:42 Полтава-Заворскло
12 Гречаники танець 4:41 Чернігів-Ічня-Сваричівка
13 Ой в конці нивки рекрутська 4:31 Чернігів-Короп-Червоне
14 В суботу пізненько рекрутська 3:48 Чернігів-Бобровиця-Браниця
15 Сядьмо, братци, повечеряємо рекрутська 6:34 Чернігів-Короп-х.Лебедин
16 Гуцулка танець 5:52 Ів.Франківськ-Косів-Космач
17 Вальс 12 годин танець 3:47 Тернопіль-Заліщики-Новосілки
18 Згур танець 1:08 Полтава-Диканька-Веселівка
19 Небо ясне зірки вкрили щедрівка 3:31 Тернопіль-Бережани-Гутисько
20 На багатий вечір, пане щедрівка 1:48 Тернопіль-Бережани-Гутисько

На початок


Мелодії душ (2004)

"Мелодії душ" (2004)

покличні пісні

Услухайся – в словах і ритмах цих неначе поклик душ, в Україні сущих. Якщо ти наділений ще й даром уяви, – тобі відкриються: круті яри історії; часом ані на що не схоже минуле життя людей, їх піт і кров, пролиті у двобоях, їх сльози й радість; задуманість мужів і матерів благання,відвага мандрівних, дівчат кохання, хто в любові вірний; і туга нації, що досі прагне волі... скрізь – поклик, поклик, поклик...

Услухайся – не поспішай казати, що все це ти вже чув. Що чув – те чув, шановний меломане. А чи ти пройнявся цією ментальністю в своїм житті щоденнім? Чи вже навіки од'єднався од прадідів у своїх бажаннях? І чи вже тобі їх заповіти – мов перекотиполе? – сухе, одмерле в вік брудних політик???

Що буде з Україною й з тобою – хоч би ось в ці, найближчі десять літ? Тут нам не вийде з Нею не єднатись, бо пуповиною прив'язані до долі. Той поклик виливається в пісні, і стріли слів, мелодій ведення впиваються у свідомість нашу...


НазваЧас
1 Заспіваймо пісні 2:45
2 Віє вітер, віє буйний 9:12
3 Суд над Байдою 3:23
4 А вже літ за триста 4:41
5 У містечку Богуславку 3:29
6 Гей, не дивуйте 2:43
7 Світе тихий 4:31
8 Збираймо воєдино 3:25
9 Гори наші 2:40
10 Гей, браття опришки 5:13
11 За Україну 2:49
12 Од Сяну до Дону 2:32
13 Козак від'їжджає 3:57
14 Кобзо моя 7:41
15 Тум балабайка 8:22
16 Козацький марш 2:43

На початок


Ой весілля, весіллячко (2003)

"Ой весілля, весіллячко" (2003)

весільна троїста музика

Диск представляє "троїсту музику" Бойківщини, Буковини, Тернопільщини, Волині, Рівненщини, Вінничини і Черкащини.

Бурхливого розвитку народна інструментальна музика набула завдяки використанню скрипки, що відома на Україні з кінця XVI ст. Без неї не обходиться жодне свято, весілля чи вечорниці. Вона використовується як сольний і акомпануючий інструмент в традиційному ансамблі двох скрипок та ударних.

В інструментальних капелях Бойківщини обов'язковою є басоля, що зовні нагадує віолончель. Грають на ній смиком (коротким саморобним смичком) по непритисненим струнам.

Характерними для регіону є так звані "бурдонові" цимбали, струни яких настроюються на два тони. Грають на них ритмічно вдаряючи гнучким прутиком. На Тернопільщині використовуються "мелодичні" цимбали, на яких виконують гармонічний супровід.

На всій території України побутує двосторонній барабан з тарілкою, по шкірі якого б'ють довбешкою, а по тарілці – іншою тарілкою або дротом. Розмір спостерігаємо від малого (Черкащина), до великого (Бойківщина, Тернопільщина). На Західній Україні його називають "бубень", на Черкащині поширена назва "бухало". На Волині, Центральній та Східній Україні побутує односторонній барабан із брязкальцями (решітко або бубон), на якому грають дерев'яною паличкою або рукою.


НазваЧасМісце побутування
1 Надобридень 2:42 Львів-Турка-Либохора
2 Козачки 4:00 Львів-Турка-Либохора
3 Ладканки 2:49 Львів-Турка-Либохора
4 Коломийки 3:26 Львів-Турка-Либохора
5 До повниці 2:03 Чернівці-Путила
6 Похода до початку весілля 1:48 Волинь-Любешів-Велика Глуша
7 Похода пощедровищна 2:20 Волинь-Любешів-Велика Глуша
8 Як до церкви ідуть 2:19 Волинь-Любешів-Велика Глуша
9 Гори-полька 2:42 Тернопіль-Заліщики-Новосілка
10 Вальс 12 годин 3:38 Тернопіль-Заліщики-Новосілка
11 Фокстро 2:15 Тернопіль-Заліщики-Новосілка
12 Вальс фенешенебельний 3:31 Тернопіль-Заліщики-Новосілка
13 Полька фа 2:14 Тернопіль-Заліщики-Новосілка
14 Шир 2:05 Рівне-Дубровиця-Городище
15 Поліські марші 2:51 Рівне-Дубровиця-Городище
16 Крутак 1:40 Рівне-Рокитне-Кисоричі
17 Поліський вальс 2:16 Рівне-Рокитне-Кисоричі
18 Полька 1:55 Рівне-Рокитне-Кисоричі
19 Оберек 2:35 Рівне-Рокитне-Мушні
20 Полька-марш 1:59 Рівне-Рокитне-Кисоричі
21 Троян 1:45 Рівне-Рокитне-Мушні
22 Марш 2:07 Рівне-Дубровиця-Городище
23 Полька на два боки 1:35 Рівне-Рокитне-Мушні
24 Падеспань 1:37 Рівне-Рокитне-Мушні
25 Польки із Кисоричів 2:24 Рівне-Рокитне-Кисоричі
26 Козачок 1:47 Вінниця-Гайсин-Зятківці
27 Надобридень 1:36 Черкаси-Тальне-Зеленьків
28 Тарілочки 1:10 Черкаси-Тальне-Зеленьків
29 Випий, свашечко, випий 1:26 Черкаси-Тальне-Зеленьків
30 У сусіда біла хата 1:30 Черкаси-Тальне-Зеленьків
31 Дурибало 1:35 Черкаси-Тальне-Зеленьків
32 Гречаники 1:42 Черкаси-Тальне-Зеленьків

На початок


Поклонімося (2002)

"Поклонімося" (2002)

колядки й щедрівки

Цей аудіоальбом складається переважно з колядок і щедрівок, записаних учасниками ансамблю на Поліссі, Поділліі, Подніпров'ї. На Поліссі до сьогодні збереглися різноманітні зимові святкові пісні. Основу нашого зимового репертуару складають саме поліські колядки та щедрівки з архаїчними видами баготоголосся бурдонового і гетерофонного типу. Але й там, де зимовий обряд зберігся гірше, зустрічаються міні-шедеври усної творчості.

Найстаріші колядки філософського і світотворчого змісту. Проте, більшість колядок і щедрівок є привітанням кожному, хто знаходиться в хаті. Це колядки господарю господині, хлопцю, дядьку добрим людям, бджолам. Інколи колядували з музичними інструментами, супроводжуючи ними спів або танці. У цьому аудіоальбомі ви почуєте скрипку, скрипку-втору (грає ритм подвійними нотами переважно на непритиснених струнах і в першій позиції), поліську сопілку, бубен та бухало (барабан із закріпленою тарілкою). Традиційно колядників запрошують до хати, садовлять за стіл і наливають чарку. У таких випадках співають ліричних пісень. Завершувальним акордом дійства могла бути величальна колядка, сполучена з "многими літами".


НазваЖанрЧасМісце побутування
1 Вступ 1:42
2 Чи вдома вдома колядка 3:30 Житомир-Радомишль-Ставки
3 Чи вдома, вдома наш пан хазяїн колядка 5:33 Суми-Кролевець-Гаркуша
4 Святий вечір, добрий вечір щедрівка 1:26 Житомир-Овруч-Можари
5 Полька-надобридень марш 2:34 Вінниця-Гайсин-Зятківці
6 Добрий вечір, люди колядка 1:16 Київ-Кагарлик-Переселення
7 Ой рано рано кури попєлі щедрівка 2:38 Гомель-Столин-Молочки
8 Ой з-за гаю зеленого колядка 3:11 Житомир-Овруч-Можари
9 Полька-бабочка полька 1:38 Вінниця-Гайсин-Зятківці
10 Ой з-за гір з-за гір лірична 3:48 Суми-Охтирка-Пилівка
11 Ой од Києва до села солдатська 3:26 Суми-Кролевець-Мутин
12 Катерина вальс 4:32 Тернопіль-Підволочиськ-Жеребки
13 Без тучі без грому лірична 3:09 Чернігів-Короп-Червоне
14 Тихі води бережечки зносять балада 7:16 Чернігів-Короп-Червоне
15 Ой на горі горі лірична 2:24 Полтава-Хорол-Нопачиха
16 Перелаз вальс 3:19 Тернопіль-Підволочиськ-Жеребки
17 Ой лєсом лєсом колядка 2:30 Суми-Кролевець-Гаркуша
18 Ой ти наш пане, пане Іване колядка 5:50 Житомир-Овруч-Можари
19 Щедрий вечір щедрівка 0:36 Житомир-Овруч-Хлупляни
20 Що учора ізвечора щедрівка 3:19 Полтава-Козельщина-Федорівка
21 Ой в дядька в дядька щедрівка 0:34 Київ-Кагарлик-Переселення
22 Пчольная матка з дітками йде колядка 2:31 Житомир-Овруч-Оленичі
23 Поклонімося цьому сударю колядка 2:47 Суми-Охтирка-Пилівка

На початок


Да й розкопаю я гору (2001)

"Да й розкопаю я гору" (2001)

ліричні пісні

В пропонованому аудіоальбомі представлені три багатих на пісенний фолькльор регіони України: Полісся (Рівненщина, Чернігівщина, Житомирщина), Поділля (Хмельниччина й Вінничина), Подніпров'я (Черкащина й Полтавщина).

Ліричні пісні в етнічному середовищі співалися протягом всього свідомого життя українця у найрізноманітніших ситуаціях: в полі, на вулиці, вдома, за столом, в лісі тощо. Хоча деякі зразки ліричних пісень були записані від одиничних виконавців, загалом їх прийнято виконувати гуртове. Більшість людей в співаючому гурті «тягнуть бас», «басують». Кожний співак по-своєму імпровізує мелодію «басу» і в результаті виходять інколи досить цікаві співзвуччя, що завжди унікальні в кожному випадку виконання ліричної пісні. Верхній голос співає – «виводить», «голосить», «тончить» тільки одна людина. На Полтавщині існує ще один голос – «серединка», яку в гурті співає теж лише одна людина.

Переважно ліричні пісні співаються без жодного інструментального супроводу. Таке виконання створює певний медитативний настрій. При цьому в піснях із західних регіонів (Рівненщини, Житомирщини) прослідковуємо чітку ритмічну пульсацію, в той час як на Сході (на Полтавщині, Чернігівщині) переважає довільна ритміка.

Подільські пісні (Хмельниччина, Вінничина) характерні принциповим одноголоссям свого устрою. «Підголосок» (верхній голос) – досить пізнє явище, датується приблизно кін. 19-поч. 20 ст.


НазваЖанрЧасМісце побутування
2 Да розкопаю гору лірична 3:45 Рівне-Сарни-Радижево
3 Вилітала галка лірична 3:02 Полтава-Нові Санжари-Комарівка
4 Горілочку п'ю п'ю жартівлива 2:13 Житомир-Овруч-Левковичі
5 Без тучі без грому лірична 2:15 Чернігів-Короп-Червоне
6 Ой да понад Дунай балада 6:21 Житомир-Овруч-Левковичі
7 Да повій вітер лірична 4:30 Чернігів-Короп-Пекарів
8 Гречная панна колядка 2:13 Черкаси-Умань-Шарине
9 На городі верба рясна лірична 2:55 Полтава-Козельщина-Хоришки
10 Ти дівчино незамужня лірична 2:03 Чернігів-Короп-Червоне
11 Ой вчора я був віпівший жартівлива 2:59 Житомир-Овруч-Левковичі
12 Ой горе тій чайці чумацька 5:53 Полтава-Козельщина-Загребля
13 Якіменко балада 2:23 Житомир-Ємельчине-Рудня Іванівська
14 Із-за гори гори лірична 4:30 Полтава-Козельщина-Хоришки
15 Ой під вербою колядка 3:42 Хмельницький-Шепетівка-Серединці
16 Копав копав криниченьку лірична 2:19 Рівне-Сарни-Радижево
17 Ой од Києва до села солдатська 3:05 Суми-Кроловець-Мутин
18 Ой там із-за гори лірична 3:50 Полтава-Козельщина-Хоришки
19 Чорноморець лірична 2:43 Полтава-Козельщина-Хоришки

На початок


© Ольга Кузьманенко 2013